Матеріали до "круглого столу" з батьками

на тему:

     "Психологічні аспекти сімейного виховання.

     Пошук ефективних методів сімейного виховання"

       Аналізуючи особливості сімейного виховання, у першу чергу розглядають особливості відносин всередині сім'ї:взаємини між батьками, дорослими різного покоління, між дорослими та дітьми. Існують різні типи міжособистісних відносин у сім'ї.

     Гармонічна сім'я - це сім'я, у якій відносини будуються на основі взаємної довіри, соціальні ролі взаємно доповнюють одна одну, кожний виконує певні функції.

    Деструктивна сім'я - сім'я, у якій відсутня спільність  у вирішенні життєвих проблем, відсутність взаємності в емоційних контактах, простежується автономія в поводженні окремих членів сім'ї, що перешкоджає прийняттю сімейних колективних рішень.

   Сім'я, що розпадається - сім'я, характеризована наявністю конфліктної ситуації, що полягає у фактичному розлученні батьків, які продовжують жити разом.

  Сім'я, що розпалася, - це сім'я, у якій один із батьків залишив сім'ю, живе окремо але якоюсь мірою зберігає контакти із сім'єю і виконує частину своїх сімейних функцій.

  Неповна сім'я - сім'я, у якій через якісь обставини відсутній хто-небудь із батьків.

  За певних умов такі взаємини в сім'ях можуть бути основною причиною неправильною виховання. При неправильних типах виховання йдеться про надмірну або недостатню виразність відповідної риси виховного процесу.

 Розглянемо виділені в роботах педагогів і психологів типи неправильного сімейного виховання.

       Гіпопротекція полягає у зниженому рівні опіки за дитиною з боку старших. Виявляється недостатністю опіки і контролю, відсутністю інтересу батьків до захоплень і переживань дитини. Крайня форма такого типу виховання - повна бездоглядність, у результаті чого відсутній елементарний догляд за дитиною (не нагодований, погано і неохайно одягнений, відсутній необхідні умови для виконання домашніх завдань).

        Прихована гіпопротекція характеризується тим, що контроль за поводженням дитини відрізняється формалізмом. Заборони і заохочення, сформульовані самими батьками, легко і швидко ними й забуваються. Дитина знає,те, що не можна зробити зараз, на даний момент, можна буде зробити завтра. У цьому випадку виконання батьківський обов'язків перетворюються на формальну необхідність яку їм нав'язує суспільство.

         Потуральна гіпопротекція пов'язана, з одного боку, з безконтрольністю та вседозволеністю, а з іншого боку - бажанням батьків захистити дитину від покарань вихователів. Як правило, у цьому випадку рівень опіки за дитиною невеликий, а ступінь задоволенням її потреб - високий.

         Домінуюча гіперпротекція полягає, з одного боку, в дріб'язковій опіці дітей, жорстокому контролі їхньої поведінки, захисті їх від якихось небезпек, а з іншого - у всьому нав'язують дітям свою думку, свою волю, придушуючи в підлітків самостійність ініціативність, почуття відповідальності.

        Потуральна гіперпротекція характеризується тим, що дитина опиняється в центрі уваги всіх членів сім'ї, є об'єктом загального замилування. Як правило, її вчинки сприймаються без критики. При такому вихованні батьки намагаються захистити дитину від можливих труднощів, заохочують її егоїзм.

         Явне і приховане емоційне нехтування полягає в тому, що батьки зв'язують свою дитину якимись негативними моментами в їхньому житті. У такій сім'ї діти відчувають себе перешкодою у здійсненні батьківських планів. У своєму крайньому прояві такий тип виховання одержав назву виховання за типом "Попелюшки". Таке виховання може супроводжуватися жорстоким поводженням з дитиною.

         Виховання за  типом жорстокого поводження з підлітком виявляється в постійних фізичних покараннях за найменші провини і неслухняність.

        Виховання за типом підвищеної моральної відповідальності припускає покладання на дитину, через які – небуть причини, обов'язків по догляду за молодшими або безпомічними членами сім'ї. Дитина починає розуміти, що на ньому лежить велика відповідальність, що він повинен виправдати сподівання сім'ї.

       Суперечливе виховання пов'язане із ситуацією, за якої одні члени сім'ї дотримуються одних вимог до дитини, а інші відстоюють і застосовують свої вимоги до дитини.

         Зміна виховних прийомів може привести до зміни типу,що застосовувався раніше,іншим типом.